- телефонувати
- —————————————————————————————телефонува́тидієслово недоконаного і доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
телефонувати — у/ю, у/єш, недок. і док. 1) Викликати до телефону дзвінком телефонного апарата. 2) Повідомляти про що небудь по телефону … Український тлумачний словник
зателефонувати — у/ю, у/єш, док., розм. Повідомити телефоном; телефонувати … Український тлумачний словник
протелефонувати — у/ю, у/єш. Док. до телефонувати … Український тлумачний словник
телефонований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до телефонувати. || телефоно/вано, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
телефонування — я, с. Дія за знач. телефонувати … Український тлумачний словник
дзвонити — 1) (видавати звуки, ударяючи у дзвін, калатаючи дзвінком тощо; видавати дзвін); бовкати, бовкнути, бевкати, бевкнути, бемкати, бемкнути, бамкати, бамкнути, бомкати, бомкнути; дзеленькати, дзеленькнути, теленькати, теленькнути, тенькати, тенькнути … Словник синонімів української мови